Відповідно до частини 7 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Згідно частини 10 ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного соціального внеску вважається:

1) у разі перерахування сум ЄВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу ДФС - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу ДФС;

2) у разі сплати ЄВ готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати ЄВ в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів ДФС, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Фізичні особи – підприємці сплачують єдиний соціальний внесок за кожний квартал до 20 числа наступного місяця, тобто поквартально за 2019 рік – не пізніше 19 квітня, 19 липня, 18 жовтня та 17 січня 2020 року відповідно. Крім того, нагадуємо що мінімальний щомісячний страховий внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у 2019 році складає 918,06 грн., тобто квартальний платіж має бути не менше 2754,18 грн.

Роменське управління ГУ ДФС у Сумській області

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, то юридична особа, що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному фіскальному органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.147 ст.14, п. 288.1 - 288.3, п. 288.6 ст. 288 Податкового кодексу, ст. 8 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі».

Роменське управління ГУ ДФС у Сумській області

Роменське управління Головного управління ДФС у Сумській області звертає увагу роботодавців, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України     від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 % бази нарахування ЄСВ (ст. 8 Закону № 2464 ).

Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), для платників, визначених підпунктами 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) працівника – особи з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 відсотка.

Згідно з абзацом другим п. 8 розділу ІІІ Інструкції № 449 нарахування юридичною особою – роботодавцем ЄСВ у розмірі 8,41 % здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (далі – МСЕК), та закінчується датою припинення інвалідності.

Отже, якщо працівник надав копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, то вимога щодо нарахування ЄСВ виходячи із розміру мінімальної заробітної плати не застосовується. 

Юридична особа – роботодавець нараховує ЄСВ на фактично нарахований дохід:

● до дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 22 %;

● з дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 8,41 %.

Роменське управління ГУ ДФС у Сумській області

Роменське управління Головного управління ДФС у Сумській області звертає увагу, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ -п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом-п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.

Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Таким чином, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Роменське управління ГУ ДФС у Сумській області

Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного фіскального органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (додаток 2 до Положення № 822 від 29.09.2017).

Разом з обліковою карткою № 1ДР (яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі) необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по-батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, подається його засвідчений переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом 3-х робочих днів з дня звернення до фіскального органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися до будь-якого фіскального органу.

У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Зазначена норма визначена п. 1, п. 4, п. 8 розділу VII «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822.

Роменське управління ГУ ДФС у Сумській області