Роменська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області повідомляє, що наказом Державної фіскальної служби України від 07.06.2017 №406 затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).

Оновлений Реєстр РРО містить 82 РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 70 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.

Також, наведено перелік із 5 РРО, виключених з Державного реєстру в 2016 – 2017 роках, експлуатація яких не дозволяється.

Відповідно до п.3 Наказу №406 визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 20.04.2017 № 275 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».

Роменська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області

Відповідно до  п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI , податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особи - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент  - це визначено статтею 162 ПКУ.

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

У разі неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації або розрахунку, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.

Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) Декларацію.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків контролюючим органом на підставах, визначених п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.

Водночас, згідно з ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12. 1984 року № 8073-Х неподання, або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим.1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).

Враховуючи викладене, у разі неподання платником податків в установлений термін податкової Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

Роменська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області

Платники ПДВ, що здійснюють постачання товарів чи послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, відповідно до пункту 187.7 статті 187 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначають дату виникнення податкових зобов'язань по податку на додану вартість по даті зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку.

Оскільки особливий порядок визначено лише для нарахування податкових зобов'язань по ПДВ,  у разі постачання товарів чи послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, дата виникнення права на податковий кредит визначається у загальновстановленому порядку за правилом першої події відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу. Відповідно, внаслідок встановлення законодавством різних методик формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ у разі, коли оплата за товари чи послуги проводиться з рахунків Державного казначейства, в окремих податкових періодах може відбутися перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Роменська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області

Роменська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області нагадує платникам ПДВ про те, що Податковий кодекс України встановлює особливий порядок оподаткування окремих операцій. Так, пунктом 189.12 статті 189 Податкового кодексу встановлено, що у випадках, коли платник податку здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об'єктом оподаткування ПДВ є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку

Роменська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області