При проведенні фахівцями Роменської об’єднаної державної податкової  інспекції 24 травня поточного року Інтернет – семінару, на  сайті  Недригайлівської  районної державної адміністрації платниками податків були надіслані слідуючі запитання, на які фахівцями Роменської ОДПІ були надані відповіді.

1. Запитання.

            До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО СГ, який не має відокремлених структурних підрозділів, а має власні або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах України або/та районах міста, де працюють наймані працівники такого СГ?

 Відповідь.

     Податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.

2.Запитання

До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО СГ, який не має відокремлених структурних підрозділів, а має власні або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах України або/та районах міста, де працюють наймані працівники такого СГ?

Відповідь

     Податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.

3.Запитання.

 В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО, якщо дохід у вигляді орендної плати за нерухоме майно нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку?

     Якщо суб’єкт господарювання – орендар нараховує, але не виплачує (не надає) платнику податку оподатковуваний дохід, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

4.Запитання.

На яку податкову соціальну пільгу  має право самотня мати, яка утримує двох дітей віком до 18 років, а саме 100 % (пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ППКУ) чи 150 % (пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ)?

Відповідь

Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розділу IV

Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).

Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.

Однак, згідно із пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.

Відповідно до пп. 169.3.1 та п. 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за у мови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Враховуючи вищевикладене, самотня мати, яка утримує двох дітей віком до 18 років має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину, за умови дотримання процедур, зазначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 та наданням відповідних підтверджуючих документів.

5. Запитання

Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та які застосовуються ставки?

Відповідно до п.265.1 ст. 265 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010

року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Згідно із пп.265.5.1 п. 265.5 ст. 265 ПКУ ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості:

для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

При цьому, п. 265.4 ст. 265 ПКУ передбачено пільги із сплати податку, а саме: база оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

Згідно із п.1 р.XIX «Прикінцеві положення» ПКУ ст.265 ПКУ набирає чинності з 1 січня 2013 року.

6.Запитання

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

    Відповідь

 Пунктом 265.4 статті 265 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для, а саме: база оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: 
     а) для квартири - на 120 кв. метрів;
     б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів.
     Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

7.Питання

Яким чином ФО повідомити органи ДПС про вибір іншого об’єкта житлової нерухомості, ніж в якому він зареєстрований, для застосування пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

         Відповідь

 Фізична особа, у власності якої перебуває декілька об’єктів житлової нерухомості, має право один раз за базовий податковий (звітний) період застосувати пільгу щодо об’єкта житлової нерухомості, звернувшись до 1 липня звітного року з письмовою заявою про вибір об’єкта житлової нерухомості до органу ДПС за місцем знаходження такого об’єкта житлової нерухомості.

8.Питання

Які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

  Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується: 
     а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; 
     б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.