Чинне податкове законодавство визначає окремий порядок оподаткування доходів, які отримує нерезидент із джерелом їх походження з України. Зокрема, дане питання регламентується нормами Податкового кодексу України та положеннями міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування.

Податковий кодекс  визначає перелік доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України та ставки оподаткування у статті 141 ( пункт 141.4).

Так, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, утримується податок, який сплачується до бюджету під час виплати на користь нерезидентів таких доходів:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, якісплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи відінжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на територіїУкраїни, яке належить нерезиденту;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Якщо ж дохід виплачується за договорами фрахту, то віноподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:

базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачуєтакі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб'єктом спрощеного оподаткування.

Також окремий порядок передбачено для виплат нерезидентам за виробництво та/аборозповсюдження реклами. Такі доходи оподатковуються під час такої виплати за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Відповідно до статті 3 Податкового кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Державна фіскальна служба України у листі від 28.01.2016р. №2815/7/99-99-12-01-03-17 надала перелік країн, з  якими на 01.01.2016 р. укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

Застосування норм міжнародних договорів, якими регулюються питання оподаткування, регламентоване положеннями статті 103 Податкового кодексу.

Так, згідно з п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу податковий агент має право самостійнозастосуватизвільненнявідоподаткуванняабозменшену ставку податку, передбаченувідповіднимміжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщотакий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якоюукладеноміжнароднийдоговірУкраїни.

Застосуванняміжнародного договору України в частинізвільненнявідоподаткуванняабозастосуванняпониженої ставки податкудозволяєтьсятільки за умовинадання нерезидентом податковому агенту документа, якийпідтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 Податкового кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілейзастосуванняпониженої ставки податкузгідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагородтощо нерезидента, отриманихізджерел в Україні, вважається особа, щомає право на отримання таких доходів.

При цьомубенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридичнаабофізична особа, навітьякщотака особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальнимутримувачем (номінальнимвласником) або є тількипосередникомщодо такого доходу.

Крім того, тлумачення терміна "бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) доходу" містить Рішення Вищого адміністративного суду України від 24.03.2014р. № К/800/52155/13.. Так, "фактичний отримувач доходу" не має тлумачитися у вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як "уникнення від сплати податків", і з урахуванням таких основних принципів, як "запобігання зловживання положеннями договору". Для визначення особи як фактичного отримувача доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, згідно з міжнародною практикою застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.