ПЕРША РІЧНИЦЯ ОБ’ЄДНАННЯ ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ СЛУЖБИ У ЄДИНЕ МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ ТА ЗБОРІВ УКРАЇНИ
![]() |
- Миколо Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, про історію створення податкової служби? - Історія дієвої співпраці податкової та митної служби сягає ще часів Української держави гетьмана Павла Скоропадського, тобто майже століття тому. За тривалий час проходили різного роду реорганізації, змінювались функції, призначення, основні напрямки роботи того чи іншого структурного підрозділу. Указом від 18.03.2013 року за № 141/2013 Президент України затвердив Положення про Міністерство доходів і зборів України, яке є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються. Основним завданням Мін доходів України є забезпечення єдиної державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів. |
- Скажіть, будь ласка, які основні завдання органу державної податкової служби та кроки їх виконання та реформування?
- Головним завданням органів державної влади є продовження процесу перетворення України на заможну європейську державу, основним завданням якої є створення європейських стандартів життя населення.
Указом Президента України 24.12.2012 року за №726/2012 створено Міністерство доходів і зборів України, шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України, а також поклавши на Міністерство функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Цього ж дня Указом Президента України за №739/2012 призначено Клименка Олександра Вікторовича Міністром доходів і зборів України.
Міністерство доходів і зборів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Об’єднання податкової та митної служби у єдине Міністерство доходів та зборів України – це важливий крок реформування.
Вперше в історії незалежної України створено відомство у складі центральних органів виконавчої влади. Яке несе на собі всю повноту відповідальності за поповнення державного бюджету.
Відтепер вітчизняні підприємці та іноземні інвестори – мають єдиного адресата, який від імені держави відповідає за оподаткування та за якісний сервіс в адмініструванні обов’язкових платежів. А пріоритети роботи залишились незмінними, а це : удосконалення системи адміністрування податкової системи України, якісне обслуговування платників із застосуванням новітніх технологій, спрощення документообігу, мінімум витрат часу представникам бізнесу на спілкування із державою, і максимум – на основну діяльність.
- Яка місія Міністерства :
- Місія Міністерства : адмініструвати податки, збори, митні платежі та єдиний соціальний внесок, надавати послуги громадянам і бізнесу та, як наслідок, забезпечувати наповнення доходної частини бюджету, створювати умови для розвитку підприємництва та міжнародної торгівлі.
Міністерство доходів і зборів – це адміністратор податків і зборів, а визначає податкову і митну політику, як і раніше, Міністерство фінансів. Цей баланс закладений, щоб не допустити будь-якого зайвого фіскального тиску на бізнес.
- Які завдання та основні напрямки роботи були поставлені перед податківцями?
- Звичайно ж мобілізація коштів до бюджетів усіх рівнів – основний напрямок роботи Роменської ОДПІ. Перед колективом Роменської ОДПІ у 2013 році були поставлені напружені завдання – забезпечити повне та ритмічне фінансування соціальних програм місцевого значення та забезпечення виконання загальнодержавних програм, визначених урядом України.
Завдяки зменшенню фіскального тиску, реформування податкового законодавства, роботи центру обслуговування платників податків та усвідомленню платниками податків спільної відповідальності за зростання добробуту громадян України, її економічної незалежності, плідної співпраці міндоходівців з платниками податків, у січні – листопаді 2013 року необхідно відмітити позитивну динаміку наповнення державної скарбниці грошовими коштами у вигляді податків.
Державну скарбницю наповнюють майже 1,2 тис. платників податків – юридичних осіб та 3,6 фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності.
У січні – листопаді 2013 року забезпечено надходження до Загального фонду Державного бюджету на 102,8 % що складає перевиконання в сумі 31,8 млн. грн. Фактично надійшло до Загального фонду Державного бюджету 1224,6 млн. грн. Зведений бюджет за січень-листопад виконано на 103,4%, що складає в сумі 1393,5 млн. грн. Фактично надійшло до місцевого бюджету 168,1 млн. грн., планове завдання виконано на 107,5%.
Що стосується передачі Міндоходов функції адміністрування ЄСВ, то це цілком логічний крок, який відповідає інтересам бізнесу.
Функції ведення реєстру та персоніфікації страхувальників, нарахування виплат залишаються за Пенсійним фондом, адміністрування, контрольно-перевірочна робота – за Міністерством.
Реорганізація податкової не погіршила умов обслуговування платників, як і раніше вони можуть отримувати якісне податкове супроводження, послуги у центрах обслуговування платників податків близько 5 тисяч юридичних та фізичних осіб мають можливість отримувати послуги у центрі обслуговування платників податків Роменської ОДПІ. Центр обслуговування має у своїй структурі три обов’язкові секції – секцію прийому і видачі довідок та дозвільних документів, секцію прийому звітності і кореспонденції та секцію обслуговування платників. Для допомоги платникам запроваджено посаду консультанта-модератора, який зобов’язаний допомагати у пошуку необхідної інформації на стендах, заповненні документів тощо. Центр, окрім звичайного підключення до Інтернет, забезпечений доступом до корпоративної мережі ДПС України та Єдиної бази податкових знань.
- Миколо Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, про переваги електронної звітності:
В Роменській ОДПІ створені всі умови, що дають можливість бізнесу ефективно співпрацювати з міндоходівцями,зокрема шляхом подання звітності в електронному вигляді. Електронна звітність - зручна та доступна це всі відчули.
Так, за 11 місяців 2013 року в Роменській ОДПІ кількість платників ПДВ, що звітували в електронному вигляді, склали 97% від їх загальної кількості. Зростання кількості бажаючих подання звітності, платниками податків свідчить про дійсні переваги електронного звітування, доречі у разі відсутності електронного цифрового підпису, отримати його можна безкоштовно в Роменській ОДПІ 10 та 16 січня 2014року відповідно до графіку.
- Розкажіть про роботу відділу контрольно-перевірочної роботи?
Зі створенням Міністерства доходів і зборів – об’єднано податковий і митний аудит, планується зменшення кількість візитів на підприємство, будуть вживатися заходи щодо підвищенню ефективності контрольно-перевірочної роботи.
За останні роки кількість планових податкових перевірок скоротилося в 1,9рази. На протязі січня – листопада 2013 року, управлінням податкового контролю Роменської ОДПІ проведено лише 9 планових документальних перевірок, у відповідному періоді 2012 року -18, як бачимо спостерігається тенденція зменшення проведення планових перевірок. Донараховано всього узгоджених грошових зобов’язань у сумі 3,4 млн. грн., тоді як у 2012 році – 1,2млн. грн. Можна відмітити, що кількість перевірок зменшено, а результативність покращилася. Сплачено донарахованих сум у розмірі 2,5 млн. грн., а в 2012 році – 1 млн. гривень.
- Як відпрацьовується практика електронного антикорупційного сервісу „Пульс”?
Однією з основних проблем ведення бізнесу в Україні є корупція. Зі створенням Міністерства застосовується напрацьована практика антикорупційного сервісу „Пульс ”.
„Пульс” – це унікальний електронний сервіс, що забезпечує зворотній зв’язок податкової служби з платниками податків.
Віднині сервіс „Пульс” приймає звернення представників бізнесу не лише з податкових, а й з митних питань. Кожне звернення на сервіс „Пульс” оперативно та об’єктивно перевіряється, проблемні питання в наданні публічних послуг роз’ясняються.
- Які найчастіше питання виникають у платників податків під час проведення особистих зустрічей?
Під час особистого прийому (через громадську приймальню) розглянуто 62 звернення, що на 36 звернень більше у порівнянні з 2012 роком. Питання, які розглядалися на особистому прийомі громадян стосувалися спрощеної системи оподаткування, плати за землю (земельний податок), податкові соціальні пільги та податку на доходи фізичних осіб. Всі звернення виконано без порушення терміну розгляду, встановленого Законом України „Про звернення громадян”. До Роменської ОДПІ за 2012 рік надійшло __8__ звернень громадян, за 11 місяців 2013 року – _16_ звернень. Кожне звернення оперативно опрацьовано та своєчасно вирішені проблемні питання.
- Що ви побажаєте своїм колегам та пенсіонерам податкової служби напередодні Нового 2014 року ?
- Здоров”я, щастя, нових ідей в Новому році, нових достатків на Різдво, удачі вам на кожнім кроці, нових мандрівок і досягнень, нових сюрпризів і надій, хай кожен день до вершини прагне, до здійснення завітних мрій !
Чи оподатковується нецільова благодійна допомога, яка надана юридичною особою своєму керівнику або іншій фізичній особі, на яку не поширюється право отримання податкової соціальної пільги ?
Відповідно до пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.
Положення пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені пп. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, сума нецільової благодійної допомоги, яка надається юридичною особою своєму керівнику або іншій фізичній особі та не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, не оподатковується, незалежно від того, що на фізичну особу не поширюється право на застосування податкової соціальної пільги.
Яким чином буде обчислюватись податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо протягом року в родині з’являється третя дитина ?
Відповідно до 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, в т.ч. їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника.
Статтею 1 Розділу I Закону України від 26 червня 2001року № 2402-III «Про охорону дитинства» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2402) багатодітна сім’я - сім’я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей.
Підставою для отримання пільг, передбачених законодавством для багатодітних сімей є підтверджуючі документи.
Статус багатодітної сім’ї і дітей з такої сім’ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом № 2402 підтверджує посвідчення (п. 2 Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 «Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї»).
Згідно з п.п. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в т.ч. їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою зі сплати податку (п.п. 265.7.3 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Тобто, родина, в якій з’являється третя дитина, при наявності документів (посвідчення тощо), що підтверджують статус багатодітної сім’ї та дітей з такої сім’ї, починаючи з місяця набуття статусу багатодітної сім’ї не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за умови перебування у власності такої сім’ї не більше одного житлового об’єкта. За період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому було набуто статус багатодітної сім’ї, податок сплачується на загальних підставах.
Платник податку має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.
Щодо термінів подання звіту про суми податкових пільг
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1233 (далі - Порядок N 1233).
Відповідно до п. 1 Порядку N 1233 цей Порядок є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.
Пунктом 3 Порядку N 1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Відповідно до п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ), якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Таким чином, враховуючи зазначене, норму ПКУ щодо переносу останньою дня строку подання податкової декларації не можна застосувати до звіту про суми податкових пільг, оскільки він не є податковою декларацією в розумінні п. 46.1 ст. 46 ПКУ.
Відповідно до ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року N 8073-X, із змінами та доповненнями, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.




