Районна газета

Надання безоплатної правової допомоги

Відповідно  до статті 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу і Закон України «Про безоплатну правову допомогу» (далі Закон) регулює:

1)      відносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб’єктам права на безоплатну правову допомогу та суб’єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу;

2)      порядок надання безоплатної правової допомоги фізичним особам на благодійних засадах фізичними та юридичними особами, які займаються благодійною діяльністю самостійно або спільно з відповідними благодійними організаціями, регулюється відповідним законодавством і статутами цих організацій.

Таким чином право на безоплатну правову допомогу – гарантована Конституцією України можливість громадян України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженцям, отримати в повному обсязі безоплатну  первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну первинну правову допомогу. Також  Законом України «Про безоплатну правову допомогу» встановлюється два види правової допомоги: це безоплатна первинна правова допомога та вторинна безоплатна правова допомога.

Під терміном «правова допомога» Закон визначає – що це надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадян, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушень, тобто це правова допомога, що гарантується державною та повністю або частково надається за рахунок коштів державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

        Безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

      Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:

     1) надання правової інформації;

     2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

     3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

     4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

       Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Порядок розгляду звернень про надання безоплатної первинної правової допомоги

   Звернення про надання одного з видів правових послуг надсилаються або подаються особами, які досягли повноліття, безпосередньо до Недригайлівської районної державної адміністрації з питань, що віднесені до її повноважень.

Звернення про надання одного з видів правових послуг, що стосуються дітей, надсилаються або подаються їх законними представниками.

Звернення про надання одного з видів правових послуг, що стосуються осіб, визнаних судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом, надсилаються або подаються їх опікунами чи піклувальниками.

Недригайлівська районна державна адміністрація у разі письмового звернення осіб про надання будь-якого з видів правових послуг, з питань, що віднесені до її повноважень, зобов'язана надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження звернення.

Якщо у зверненні особи міститься лише прохання про надання відповідної правової інформації, така правова допомога надається не пізніше п'ятнадцятиденного терміну з дня отримання звернення.

     Недригайлівській районній державній адміністрації забороняється встановлювати плату за надання будь-якого з видів правових послуг та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбачено законодавством для реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції Недригайлівської районної державної адміністрації, то протягом п'яти календарних днів надсилає це звернення до відповідного органу та повідомляє про це особу, яка подала звернення.

  Звернення, що не стосуються надання первинної правової допомоги, розглядаються в порядку, встановленому законодавством про звернення громадян.

 

Організація особистого прийому осіб для надання безоплатної первинної правової допомоги

Прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, з питань, що належать до компетенції адміністрації, здійснюється юридичним відділом та іншими структурними підрозділами адміністрації в установлені відповідним розпорядженням голови адміністрації дні та години, згідно з затвердженим графіком.

 

Графік  особистого прийому

 

з\п

Посада працівника юридичного відділу

 

№ каб.           

 

Дні прийому 

 

Години прийому

 

1.

В’юн Вікторія Іванівна - начальник юридичного відділу апарату Недригайлівської районної державної адміністрації

18

Перший і третій понеділок місяця           

 

з 9-00 до 12-00

 

2.

Колоусов Петро Павлович

головний спеціаліст з питань взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи юридичного відділу апарату Недригайлівської районної державної адміністрації

24

 

Перший і третій понеділок місяця           

 

з 9-00 до 12-00

 

 

            Реєстрація осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, здійснюється юридичним відділом.

           Якщо під час особистого прийому або  під час розгляду звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги встановлено, що особа потребує надання безоплатної вторинної правової допомоги, орган виконавчої влади, який розглядає звернення або проводить особистий прийом, зобов'язаний роз'яснити особі або її законному представникові порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Починаючи з січня 2013 року держава також забезпечує доступ до безоплатної вторинної правової допомоги, вона передбачатиме захист від обвинувачення, здійснення представництв осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру.

З 1 січня 2013 року така допомога надаватиметься  адвокатами особам, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт, а також особам, затриманим за підозрою у вчиненні злочину, через спеціальні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

З 1 січня 2014 року  така допомога надаватиметься також малозабезпеченим особам, ветеранам, іншим категоріям осіб, визначених Законом України «Про безоплатну правову допомогу».

 

Реалізація і захист прав людини

Пріоритетом для будь-якої держави має бути дотримання прав і свобод людини. У 1991 році Україна, ставши незалежно державою, зробила перший крок на шляху до ствердження демократичності, верховенства права.

Так в Конституції України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина. Стаття 21 Конституції України визначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно зі статтею 22 Основного Закону держави права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Ч. 3 ст. 22 Конституції України підкреслює, що за прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Права людини і громадянина в Україні можуть обмежувати тільки у випадках, прямо передбачених Конституцією і з метою:

- врятування життя людей та майна;

- запобігання злочинові чи його припинення;

-забезпечення інтересів національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку, економічного добробуту;

- забезпечення охорони здоров'я і моральності населення, захисту репутації або прав і свобод інших людей;

- запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно.

Виходячи з наявності практично необмеженого кола засобів забезпечення захисту прав і свобод людини в Україні, Конституція зазначає, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права й свободи від порушень і протиправних посягань. Засоби захисту прав та свобод людини поділяються на судові, адміністративні та державні.

Право громадян на судовий захист закріплено у ст.10 Загальної декларації права людини, згідно якої воно знайшло своє відображення у ст.55 Конституції України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб. Згідно ст.124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Ст.147 Конституції України визначає Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Нормативно-правовими засобами захисту прав і свобод людини і громадянина при зверненні до суду або інших інституцій є, насамперед, Конституція України і відповідні закони. Як зазначається у ст.8 Конституції України, її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується. Як зазначив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.96 р. судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод людини. Суди не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви або скарги тільки з тієї причини, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Після використання всіх національних засобів юридичного захисту громадянин може звернутися за захистом своїх прав та свобод у відповідні міжнародні судові заклади або у відповідні органи міжнародних організацій, членом чи учасником яких є Україна. Судовий захист – необхідна та найефективніша гарантія забезпечення прав та свобод людини та громадянина. Суд є пріоритетним, але далеко не єдиним органом захисту прав і свобод людини й громадянина, на що прямо звертається увага в Конституції. Зокрема, зазначається, що кожен може звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, якщо використані всі національні засоби правового захисту.

Адміністративна форма. Він передбачає розгляд звернень громадян у вищестоящих органах державної влади, органах місцевого самоврядування. Згідно до Конституції України (ст. 40), кожна людина має право направляти індивідуальні чи письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до посадових та службових осіб. Порядок звернень визначається законом України “Про звернення громадян”. Громадянин вільний вибирати любий засіб захисту прав, у випадку незадоволення результатами розгляду його справи органами влади, підприємствами тощо. Адміністративний засіб може бути першим (але не обов’язковим) кроком до встановлення порушених прав. Судовий засіб захисту при наявності незалежної судової системи є більш об’єктивним, кваліфікованим, ніж адміністративний.

Державний захист прав людини забезпечується через інститут Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Він є інститутом позасудового захисту прав людини та громадянина.  У своїй діяльності Уповноважений керується Конституцією України, законами України та чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Метою парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, який здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, є:

захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України;

додержання, та повага до прав людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій та їх посадових і службових осіб;

запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння поновленню порушених прав;

сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;

поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва у галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;

запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод;

сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України, осіб без громадянства чи їх представників, народних депутатів України, а також за власною ініціативою. Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Такі звернення подаються Уповноваженому протягом року після вчинення порушення прав і свобод людини та громадянина. За виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більш ніж до двох років. При розгляді звернення Уповноважений відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; роз'яснює заходи, які їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому; направляє його за належністю в органи, до компетенції яких належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення; відмовляє в подальшому розгляді звернення.

Відповідно до Закону, Уповноважений повинен реагувати на порушення положень Конституції, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав та свобод людини і громадянина.