Районна газета

РОЗПОЧАВСЯ ЧЕРГОВИЙ ЕТАП ПОДАННЯ ЩОРІЧНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕКЛАРАЦІЙ

Головний спеціаліст (з питань запобігання та протидії корупції ) апарату Недригайлівської Надія МИКИТЧЕНКО  на щотижневій апаратній нараді при голові райдержадміністрації нагадала всім присутнім про дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині подання щорічних електронних декларацій

З 1  січня 2019 року розпочався черговий етап подання щорічних електронних декларацій.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування зобов’язані до 01.04.2019 року подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання  функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначена НАЗК.

Інформація в декларації, зокрема щодо сімейного стану, майнового стану, посади та місця роботи тощо зазначається станом на 31 грудня  2018 року.

Інформація про членів сім’ї зазначається у випадку сукупності таких ознак, як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявності взаємних прав та обов’язків (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних) із суб’єктом декларування:

 -  діти, у тому числі повнолітні;           

 - батьки; 

 - особи, які перебувають під опікою і піклуванням;

- будь-які інші особи, у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі (п.19 Роз’яснень НАЗК).

У розділі «Об’єкти нерухомості» зазначаються всі об’єктищо належать або  перебувають у користуванні суб’єкта декларування та члена сім’ї на праві користування.  

У розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» зазначаються такі об’єкти як: об’єкти незавершеного будівництва; об’єкти не прийняті в експлуатацію; об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку.

 Особливості декларування даного розділу:

- якщо будівництво завершено до кінця звітного періоду (31 грудня) об’єкт зазначається в розділі «Нерухоме майно»;

- якщо перебудова існуючого об’єкта – зазначаються відомості про зареєстрований об’єкт нерухомості;

- якщо створюється новий об’єкт замість старого, але реєстрація не знята – зазначається старий за документами і «незавершене будівництво»;

- якщо створюється новий об’єкт інших розмірів замість старого, реєстрація знята – зазначається лише «незавершене будівництво» (п.30 Роз’яснень НАЗК);

 - вартість об’єкта зазначати не потрібно.

Під рухомим майном крім транспортних засобів розуміються будь-які матеріальні об’єкти (речі), які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, антикваріат, твори мистецтва, меблі тощо).

При цьому вони зазначаються, якщо їх вартість перевищує 100 ПМ встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (176.2 тис. грн. – для декларації за 2018 рік, 192,1 тис. грн. – за 2019 рік).

Якщо рухоме майно є одночасно подарунком, то воно декларується як у розділі «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» (у разі перевищення встановленого порогу декларування 5 ПМ), так і в розділі «Доходи, у тому числі подарунки».

На відміну від іншого цінного рухомого майна, відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.

Транспортний засіб відображається, якщо належить декларанту або членам його сім’ї, на правах приватної власності, або перебуває у їх володінні або користуванні не залежно від форми правочину.

Якщо транспортний засіб перебуває у власності  декларанта і на праві користування у члена сім’ї, то зазначається лише як власність декларанта (п.37  Роз’яснень НАЗК ).

Якщо право користування задокументовано, то такі транспортні засоби підлягають обов’язковому відображенню у декларації.

До цінних паперів належать: акції; боргові цінні папери (облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик, казначейські зобов’язання України, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі, облігації міжнародних фінансових організацій, облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб); чеки; інвестиційні сертифікати; іпотечні цінні папери (іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні); похідні цінні папери (деривативи); приватизаційні цінні папери (ваучери тощо); товаророзпорядчі цінні папери.

Цей перелік не є вичерпним, у формі декларації можна обрати варіант «Інший вид» цінних паперів та зазначити, який саме.

Зазначаються лише цінні папери, що належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві власності. Якщо цінні папери суб’єкта декларування або члена його сім’ї передані в управління іншій особі, додатково зазначаються відомості про таку особу.

У декларації зазначаються всі корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві власності.

Такими правами можуть бути частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будьякому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

Вартість корпоративних прав відображається у декларації у відсотковому та грошовому вираженні (станом на дату набуття прав).

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. Такий вирішальний вплив здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами юридичної особи чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління.

Ним не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу, або прав голосу в юридичній особі, але є агентом номінальним утримувачем (власником), чи є тільки посередником щодо такого права (п.42 Роз’яснень НАЗК).

До нематеріальних активів відносяться:

- об’єкти промислової власності: винахід, корисна модель, промисловий зразок, знаки для товарів та послуг (товарні знаки), зазначення походження товару, фірмове найменування;

- об’єкти що охороняються авторським правом та суміжними правами: товари в галузі науки, літератури, мистецтва, комп’ютерна програма, база даних, топологія інтегральних мікросхем;

- нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності: ноу-хау, раціоналізаторська пропозиція, комерційна таємниця.

Якщо об’єкт права інтелектуальної власності може бути оцінений в грошовому еквіваленті, такий об’єкт слід відобразити в декларації, навіть якщо така грошова оцінка не проводилася. При цьому, якщо вартість права на об’єкт суб’єкта декларування або члена його сім’ї невідома, у формі декларації можна обрати відповідну помітку(п.44 Роз’яснень НАЗК).

Доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від надання майна в оренду (користування); дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; благодійну допомогу; пенсію; спадщину; доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;  подарунки;  інші доходи.

Доходи (за винятком подарунків) декларуються незалежно від їх розміру.

Соціальні виплати, субсидії вважаються доходом і відображаються за умови їх монетизації.

Кредит, позика, поворотна безвідсоткова фінансова допомога є  доходом. Якщо вони не сплачені повністю станом на 31 грудня – додатково відображаються у розділі «Фінансові зобов’язання» незалежно від дати отримання.

Подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Подарунок декларується у разі:

- якщо розмір грошових коштів, отриманих від особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року ( у 2018 році – 8810, у 2019 році - 9605);

- не у формі грошових коштів (наприклад рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається якщо вартість одного подарунка перевищує 5 ПМ.

Грошові активи включають: готівкові кошти; кошти, розміщені на банківських рахунках (незалежно від типу рахунків та дати їх відкриття); внески до кредитних спілок; внески до інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування (у декларації необхідно зазначити тип такої установи); активи у дорогоцінних (банківських) металах, які зберігаються в банківській установі або в іншому місці; інші активи (у декларації необхідно зазначити, які саме активи).

Грошові активи декларуються, якщо сукупна вартість всіх наявних станом на останній день звітного періоду у суб’єкта декларування або члена його сім’ї грошових активів перевищує 50 ПМ (у декларації за 2018 рік –  88100 грн., у 2019 році – 96050 грн.) встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У декларації зазначається:

- вид активу;

- розмір та валюта активу (можна обирати потрібну валюту, а не перераховувати у гривні, як це потрібно робити в інших розділах), найменування та код ЄДРПОУ установи, де перебуває актив (відкриті рахунки або  зроблені внески);

- у кого саме перебуває грошовий актив чи є він спільною власністю декларанта чи членів його сім’ї.

Під фінансовими зобов’язаннями у цілях декларування розуміються:  отримані кредити, позики; інші кошти, які були позичені суб’єкту декларування або члену його сім’ї іншими особами, зокрема поворотна безвідсоткова фінансова допомога, отримана і не повернена у звітному періоді суб’єктом декларування або членом його сім’ї; зобов’язання за договором лізингу; зобов’язання за договором страхування; зобов’язання за договором недержавного пенсійного забезпечення; несплачені податкові зобов’язання; інші зобов’язання (у декларації необхідно зазначити, які саме).

Відображаються лише ті фінансові зобов’язання, які є дійсними станом на останній день звітного періоду, навіть якщо таке зобов’язання виникло до початку звітного періоду. Фінансові зобов’язання, які виникли у звітному періоді  та були у цьому ж звітному періоді виконані (наприклад: повністю сплачений кредит чи позика), не відображаються у цьому розділі.

Зазначаються відомості  про розмір сплачених суб’єктом декларування або членом його сім’ї коштів у рахунок основної  суми позики (кредиту) та розмір сплачених процентів за позикою (кредитом).

Вказуються зобов’язання декларанта перед членами його сімїі навпаки. Наприклад: кошти позиченісуб’єкту декларування членом його сім’ї, повинні бути відображені в декларації як фінансове зобов’язання такого суб’єкта декларування. Аналогічним чином відображаються кошти, позичені членом сім’ї суб’єкту декларування. 

Якщо забезпеченням виконання зобов’язання є майно – зазначається його вид, місцезнаходження, вартість та дані про власника; якщо засобом забезпечення є порука, в декларації вказуються дані про поручителя.

Видатки та правочини – це події, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування на об’єкти декларування.

Видатки та правочини декларуються:

- лише декларанта, а не членів сім’ї;

- які стосуються як власності декларанта, так і спільної власності;

- вчинені у звітному періоді (у щорічній декларації упродовж року);

- які перевищують 50 ПМ встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (у декларації за 2018 рік –  88100 грн., у 2019 році – 96050 грн.) (п.55 Роз’яснень НАЗК).

Поріг для декларування видатків визначається окремо для кожного видатку (зроблені за рік видатки не сумуються).

Зазначається інформація про кожен правочин або видаток, здійснений упродовж звітного період, навіть якщо вони стосувалися одного і того самого об’єкта.

У розділі «Робота за сумісництвом» зазначаються відомості про посаду (роботу), що займається (виконується або виконувалася) за сумісництвом.

Зайняття посади чи робота за сумісництвом відображається, якщо це розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Якщо у звітному періоді декларант займав посаду або здійснював роботу будь-який час і при цьому станом на 31 грудня він це не здійснює така посада (робота) повинна бути відображена у декларації.

Посада чи робота за сумісництвом декларується незалежно від того, чи була вона оплачуваною чи ні(п.59 Роз’яснень НАЗК).

Декларування в цьому розділі стосується лише декларанта – роботи, яку він виконує або виконував за сумісництвом.

До об’єднань (організацій), членство у яких (членство в органах яких) слід відображати в декларації, належать:

1) об’єднання, на які поширюється дія Закону України «Про громадські об’єднання», а саме громадські організації та громадські спілки, які мають статус юридичної особи;

2) громадські організації роботодавців та їх об’єднання, на які поширюється дія Закону України «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності»;

 3) благодійні організації, які утворюються та діють відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»;

4) саморегулівні об’єднання, а саме некомерційні об’єднання фізичних та юридичних осіб, які здійснюють професійну діяльність на певному ринку чи у певній сфері діяльності. Йдеться, зокрема, про саморегулівні об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів та фондового ринку, адміністраторів недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності, у сфері землеустрою, саморегулівну організацію учасників ринку електричної енергії України, саморегулівні організації оцінювачів, аудиторів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) тощо;

 5) самоврядні професійні об’єднання, а саме об’єднання фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність, зокрема, самоврядні об’єднання адвокатів (Національна асоціація адвокатів України), нотаріусів (Нотаріальна палата України), лікарів.

У декларації не зазначається членство (членство в органах) в таких

організаціях (об’єднаннях):

- політичні партії;

- релігійні організації;

- професійні спілки;

- об’єднання співвласників багатоквартирного будинку;

- асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні

об’єднання;

- об’єднання юридичних осіб приватного права, які не є громадськими

об’єднаннями;

- органи суддівського, прокурорського самоврядування.

Іформація щодо членства в організаціях (об’єднаннях) або їх органах зазначається станом на останній день звітного періоду (станом на 31 грудня звітного року для щорічних декларацій). (п.61 Роз’яснень НАЗК)

Інформація в цьому розділі стосується лише декларанта (п.62 Роз’яснень НАЗК).

Додатковими заходами фінансового контролю Законом визначено повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента декларантом або членом його сім’ї (подається упродовж 10 днів); форма бланку даного повідомлення заповнюється власноручно письмово і надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення до НАЗК (рішення НАЗК від 06.09.2016 року № 20) і повідомлення про суттєві зімни в майновому стані суб’єкта декларування.

Суттєві зміни в майновому стані – це отримання декларантом доходу чи придбання майнана суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів (96050 грн. на 01.01.2019), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (1921 грн. на 01.01.2019).

Повідомлення подаються у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна письмово за формою, що визначена Національним агентством з питань запобігання корупції (ч.2 ст.52 ).

Для кожного випадку отримання доходу або придбання майна подається окреме повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Повідомлення декларантом здійснюється особисто і стосовно себе.

Якщо дохід чи вартість майна у іноземній валюті, її слід перераховувати в гривні по офіційному курсу НБУ, що діяв на момент його отримання.

Виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не подаються.

Відповідальність  за порушення вимог фінансового контролю

НЕВЧАСНЕ ПОДАННЯ: адміністративна відповідальність (штраф 850-1700 грн.),  уразі відсутності поважних причин невчасного подання декларації (хвороба, відрядження, мобілізація, відпустка по догляду за дитиною).

УМИСНЕ НЕПОДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ: може настати кримінальна відповідальність, якщо суб’єкт декларування не подав декларацію, після того, як НАЗК виявило неподання і надало можливість подати декларацію.

ЗАВІДОМО НЕДОСТОВІРНІ ВІДОМОСТІ: чекає адміністративна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості стосовно майна вартістю 100-250 ПМ (у 2018 році – 176200-440500 грн., у 2019 –192100-480250 грн.) –  штраф – від 17000 до 42500 грн.

НЕПОВІДОМЛЕННЯ АБО НЕВЧАСНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВІДКРИТТЯ ВАЛЮТНОГО РАХУНКУ В УСТАНОВІ БАНКУ-НЕРЕЗИДАНТА АБО ПРО СУТТЄВІ ЗМІНИ В МАЙНОВОМУ СТАНІ: адміністративна відповідальність, накладення штрафу від 1700 до 3400 грн.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: якщо подано недостовірні відомості стосовно майна вартістю більше 250 ПМ (у 2018 році – більше 440500 грн., у 2019 – більше 480250 грн.) – штраф від 42500 до 51000 грн., або громадські роботи, або позбавлення волі до 2 років, позбавлення права займати відповідні посади.

Якщо недостовірні відомості стосуються майна вартістю менше 100 ПМ (у 2018 році-176200 грн., у 2019 році -192100 грн.), то можлива лише дисциплінарна відповідальність.

У зв’язку з вищезазначеним пропоную: керівникам самостійних структурних підрозділів, сільським, селищним головам провести інформаційну роботу щодо початку подання щорічних електронних декларацій.