17 квітня на Недригайлівщині, у залі засідань районної влади відбулася презентація документального фільму «Вірую. Слово капелана» Основу фільму складають інтерв’ю, архівні відеоматеріали та фотографії, а також щоденникові записи, що відтворюють події російсько-української війни, які пов’язані із загибеллю, внаслідок обстрілів з території Росії, 17 бійців 27 артбригади під час подій, які відбувалися у вересні 2014 року під селищем Побєда Новоайдарського району. Серед загиблих і двоє наших земляків Олександр ШОВТУТА та Сергій ГРИБЕНИК.

«Вони віддали своє життя, за життя тих далеких внуків і правнуків нашої молоді, які ще навіть не народилися, тому пам'ять про героїв має навічно залишитися під скронями у наших головах», - зазначив під час презентації очільник Недригайлівщини Сергій ПАНЧЕНКО.

На Недригайлівщину фільм привіз колишній військовослужбовець 27 артбригади Олександр КУРИШКО, який відмітив, що презентація відбувається саме зараз, оскільки у ці дні 13 квітня 2014 року під Славянском внаслідок дій диверсантів і найма загинув перший український військовий Геннадій БІЛІЧЕНКО. Дані матеріали були зібрані колишнім військовим капеланом ІІІ батальйону тероборони "ВОЛЯ" м. Львів отцем Орестом. На підставі них було видано його книгу «Прагнення волі», яку презентували 16 вересня минулого року у місті Львові, а також багатьох містечках Львівщини, Івано-Франківщини, Луганщини і Сумах.

В зв’язку з тим, що описані в ній події маловідомі людям і у них іноді не має коштів, щоб її придбати, або бракує часу, щоб прочитати, виникла ідея відзняти документальний фільм «Вірую. Слово капелана».
Вперше в Україні його презентували у Сумах, оскільки всі загиблі військовослужбовці проходии службу в 27 артбригаді і 15 з них поховані на Сумщині, а 2 на Полтавщині.

Цим фільмом автор поставив ціль показати, як насправді відбувалися події, про які у ньому йдеться.
Як зазначав раніше автор фільму - отець Орест - що як служитель церкви, не мав змоги приймати участь у військових діях. Проте у нього було дуже велике бажання словом, порадою підтримати наших бійців, тому він отримав дозвіл від Генерального штабу та був направлений під Луганськ, де і розпочалися події, відтворені у його фільмі.

Вони стосуються 3 вересня 2014 року, коли по базовому табору, де знаходилися українські бійці із реактивної системи залпового вогню «Смерч» збройних сил Російської Федерації було завдано масований артилерійський удар з території Росії по Україні, внаслідок якого одночасно та в одну мить загинуло 17 наших бійців. Це зовсім молоді хлопці у віці від 20 до 37 років.

Серед усіх військових, які перебували у таборі вціліло тільки лише декілька бійців.

Одним з них був і присутній на зустрічі військовослужбовець 27 бригади Юрій Кириченко, який майже 3 години знаходився без свідомості під землею з обмеженим запасом кисню і лише завдяки товаришу, який також вцілів та відкопав його, він залишився в живих.

Багато епізодів фільму зачіпають струни душі. Особливо важко переглядати кінострічку було матері загиблого воїна Вірі ШОВТУТІ.

Цей фільм був знятий на кошти волонтерів. Наприкінці зустрічі було відтворено кадр з фільму, де звучить пісня «Назавжди» бійця 27 Сумської артбригади Андрія ФОМЕНКА, яку він присвятив загиблим товаришам, зазначаючи, що пам'ять про них залишиться навіки і наголошуючи на скорій перемозі над країною - агресором, яка обов’язково скоро настане.

По закінченню презентації військовий капелан 27 Сумської артбригади отець Микола провів молебінь за упокій воїнів, що поклали життя своє за віру та Батьківщину