Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Роменське управління ГУ ДПС у Сумській області

Роменська ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області повідомляє, що обов’язки платника податків встановлено статтею 16 ПКУ. Так, платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Кодексу), а також забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених Кодексом (пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Кодексу). Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 Кодексу.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Книга обліку доходів і витрат), та Порядок її ведення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. N 481, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.10.2013 р. за N 1686/24218 (далі - наказ N 481).
Отже, відповідно до вимог Кодексу, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування з метою обчислення оподаткованого доходу зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат у порядку, встановленому наказом N 481.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами) (далі - Закон N 996-ХIV) цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством (п. 1 ст. 3 Закону N 996-ХIV).Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону N 996-ХIV).
Враховуючи викладене, ведення бухгалтерського обліку та визначення облікової політики для фізичної особи - підприємця не є обов’язковими.

Роменська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області

З початку 2017 року надходження плати за землю від платників, які перебувають на обліку в Роменській ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, склали майже 42,3 млн. гривень, що на 5,6 млн. гривень більше минулорічних надходжень. Юридичними особами сплачено 38,5 млн. гривень, що на 4,7 млн. гривень більше січня-червня 2016 року. Від фізичних осіб надійшло 3,8 млн. гривень, що на 0,9 млн. гривень більше минулорічного показника.

Згідно зі ст.cт. 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі –ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток       (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 ПКУ).

Землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 ПКУ).

Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.147 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 ПКУ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 ПКУ).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ПКУ).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ПКУ).

Згідно з п.п. «в» п. 1 ст. 96 ЗКУ землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ПКУ).

Роменська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області

Роменська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області нагадує, що згідно з п.п.267.1.1 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками транспортного податку (далі – податок) є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Звертаємо увагу, що статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України» від 21.12.2016 р. № 1801-VIII  у 2017 році з 1 січня установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 3 200 грн.

Таким чином, у 2017 році об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1 млн. 200 тис. гривень.

Згідно з п.п.267.6.1 розділу ХІІ ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п. 267.6.10 ПКУ).

Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п. 267.7.1 ПКУ).

Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 267.8.1 ПКУ).

Чинним законодавством надання до контролюючого органу податкової декларації з транспортного податку для фізичних осіб не передбачено.

Роменська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області