Законодавством передбачена можливістьдля громадян України набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. (п. б ч. 1ст. 81 Земельного Кодексу України, далі – ЗКУ).

Згідно із ч.1 ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у таких розмірах:

• для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
• для ведення особистого селянського господарства - не  більше 2,0 гектара;
• для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
• для будівництва і обслуговування житлового  будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у   селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не    більше 0,15гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва - не  більше 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах вищезазначених норм провадиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗКУ ).

Це означає, що Ви маєте право отримати у приватну власність до шести земельних ділянок різного цільового призначення (згідно з переліком ст. 121 ЗКУ).

Перше, що необхідно зробити, це визначитись із призначення земельної ділянки та обрати вільну земельну ділянку і звернутися:

• до місцевої ради (якщо питання стосується земель комунальної  власності, які розташовані в населених пунктах)
• до районної держадміністрації (якщо питання стосується земель державної власності поза межами населених пунктів)
• до Головного управління Держгеокадастру в області (якщо питання стосується земель для ведення особистого селянського  господарства або садівництва державної власності поза межами   населених пунктів).

Відповідно до ст. 118 ЗКУ, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання потрібно додати:

• графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце   розташування земельної ділянки, наприклад, викопіювання з    кадастрової карти;
• у випадку вилучення земельної ділянки, що перебуває у  користуванні інших осіб, - необхідно отримати погодження  землекористувача,
• у випадку надання земельної ділянки для ведення фермерського  господарства, - документи, що підтверджують досвід роботи у  сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в  аграрному навчальному закладі,
• копію Вашого паспорту та іпн.

По кожному виду цільового призначення можна подати заяву до відповідної ради.

В п. 7 ст. 118 ЗК сказано, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови (ч. 7 ст. 118 ЗКУ) у наданні такого дозволу може бути ЛИШЕ невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Після отримання дозволу, Вам необхідно замовити розроблення проекту землеустрою.

Проект землеустрою розробляють землевпорядні організації. А безпосереднім виконавцем може бути лише особа, що має сертифікат інженера-землевпорядника, яка і визначить точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати, встановить межові знаки та складе кадастровий план земельної ділянки, проект землеустрою.

У разі відсутності сертифікату у виконавця робіт проект землеустрою буде вважатись недійсним і державну реєстрацію земельної ділянки буде здійснити неможливо.

Укладіть із землевпорядною організацією договір, у якому чітко визначте вартість робіт та строки виконання. Зверніть увагу на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати 6 місяців.

Іноді на етапі отримання дозволу виникає інша ситуація – Ви чекали місяць, але не отримали жодної відповіді, а тим паче дозволу. У цьому разі знайте, що у Вас є право після спливу ще одного місяця з дня закінчення попереднього місячного строку, все ж таки замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу.

Ви повинні тільки письмово повідомити орган, який Вам не надав відповідь, та додати до письмового повідомлення договір на виконання робіт із розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру відповідно до ст. 186-1 ЗКУ.

У разі місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об’єкта будівництва, необхідне також погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Згадані органи зобов’язані протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту чи копії проекту землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні.

 Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність положень проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 5-7 ст. 186-1 ЗКУ ).

Тільки у разі, якщо надання земельної ділянки планується здійснити за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проект землеустрою підлягає обов’язковій експертизі, яка проводиться Держгеокадастром.

Для погодження проекту землеустрою Ви можете також звернутись до Центру надання адміністративних послуг .

Для подальшої реєстрації Вашої земельної ділянки Ви можете звернутись до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки як самостійно або уповноважити на це землевпорядну організацію ( зазначивши це у договорі).

До заяви за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, додається:

• оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою,  за потреби, позитивний висновок експертизи),
• документація із землеустрою, яка є підставою для формування  земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Строк розгляду заяви складає 14 днів.

Державний кадастровий реєстратор перевіряє вірність складення документів, визначає чи межі нової ділянки не порушують меж вже існуючих зареєстрованих ділянок, - та реєструє Вашу земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Наступний крок – це затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Для цього Ви повинні подати відповідне клопотання з погодженим проектом землеустрою та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку до місцевої ради (якщо земельна ділянка у межах населеного пункту) або до місцевої державної адміністрації (якщо ні).

Вказані органи затверджують проект землеустрою.

Наступним кроком буде звернення до відповідного  ЦНАПу із заявою про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на обрану Вами земельну ділянку (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Прийняття рішення про безоплатну передачу земельної ділянки

Після здійснення вказаної вище реєстрації місцева рада чи державна адміністрація приймають рішення про безоплатну передачу земельної ділянки з державної чи комунальної власності у Вашу власність.

У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.

Останній крок – це державна реєстрація права власності тепер вже майже Вашої земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Для цього Вам необхідно подати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

Таку заяву можна подати безпосередньо до   Центрів надання адміністративних послуг.

До заяви додаються:

• копія Вашого паспорту та ідентифікаційного коду,
• засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної  ділянки;
• витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
• документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Строк розгляду заяви - 5 робочих днів (ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Виключний перелік підстав відмови у реєстрації зазначений у ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених згаданим Законом, заборонена.

Потім в разі необхідності ви можете отримати інформацію з Державного реєстру – в паперовому або електронному вигляді (через офіційний сайт Міністерства юстиції України).

В разі, якщо місцева рада надасть відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цю відмову можна оскаржити до місцевого суду. Це буде оскарження рішень ради в порядку, який визначений в Кодексі адміністративного судочинства України.

Але перспектива отримати рішення суду, яке допоможе у виділенні земельної ділянки дуже сумнівна. Треба бути готовим до тривалого розгляду позову і великих судових витрат за подачу позову, скарг тощо.

І навіть позитивне рішення суду не гарантує вам отримання земельної ділянки. Тому що суд не вправі зобов’язати місцеву раду виділити земельну ділянку. В своєму рішенні він може визнати відмову незаконною і зобов’язати розглянути відповідні документи ще раз. І таке ходження по колу може бути дуже довгим...

Нажаль, законодавство написано саме таким чином, аби максимально унеможливити виділення земельних ділянок звичайним громадянам.