Відповідно до п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи-підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно з частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп, зокрема, фізичні особи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів (п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Отже, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку другої групи, яка обрала вид господарської діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», не має права надавати в оренду нерухомість юридичній особі як фізична особа.

Роменське управління ГУ ДПС у Сумській області

Роменське управління Головного управління ДПС у Сумській області нагадує, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 177.8 ст. 177 ПКУ.

Якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати ПДФО та подати до контролюючих органів податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.

Роменське управління ГУ ДПС у Сумській області

Роменське управління Головного управління ДПС у Сумській області інформує, що 18.04.2020 року набрав чинності Закон України від 13.04.2020 № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 559).

Законом № 559 запроваджується система сплати податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування через Електронний кабінет платника податків на єдиний рахунок, який буде відкрито для платника за його згодою (бажанням)  на центральному рівні Державної казначейської служби (ПКУ доповнено ст. 35-1 «Єдиний рахунок»).

Єдиний рахунок для сплати податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування запрацюєз 1 січня 2021 року.

Також нагадуємо, що з 01.01.2021 також набере чинності інший закон щодо єдиного рахунку – Закон від 04.10.2019 р. №190-ІХ«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платниками податків через Електронний кабінет (п. 2 ст. 35-1 ПКУ).

З початком використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок.  

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року (п. 2 ст. 35-1 ПКУ).

Отже, повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку платник має можливість, лише один раз протягом календарного року.

Для платників, які користуватимуться єдиним рахунком, обов’язок зі сплати податків та зборів вважатиметься виконаним з моменту подання ними до банку, в якому вони обслуговуються, розрахункових документів про перерахування на такий рахунок відповідних коштів.

Очікується, що такі новації спростять бізнесу сплату податків та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань.  

Роменське управління ГУ ДПС у Сумській області

Відповідно до п. п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявка), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення».

Згідно з п. 1 розд. II Порядку Заявка складається щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби).

Період переміщення пального або спирту етилового не може перевищувати 30 календарних днів.

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку до Заявки вносять інформацію за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п. 3 розд. II Порядку у графах 4-22 Заявки надається інформація щодо пунктів навантаження пального, у графах 13-22 – щодо пунктів розвантаження пального. У графах 25, 26 Заявки зазначають цифрами дати початку та закінчення періоду транспортування.

Якщо один транспортний засіб використовується кілька разів на добу для переміщення пального з одним і тим самим кодом УКТ ЗЕД і при цьому не змінюються дані щодо адрес місцезнаходження пунктів навантаження та розвантаження пального відповідно, суб’єктом господарювання подається одна Заявка.

Якщо такий транспортний засіб переміщує паливо з різними кодами УКТ ЗЕД, на кожне таке переміщення суб’єктом господарювання подається нова Заявка.

У разі, якщо в зазначений період відбуваються зміни у відомостях щодо пунктів навантаження/розвантаження, вони мають відображатись окремими рядками поданої Заявки, або у новій Заявці.

Роменське управління ГУ ДПС у Сумській області

Роменське управління Головного управління ДПС у Сумській області звертає увагу, що в Законі №540 немає спеціальних норм про те, що збільшення обсягу доходів діє з початку 2020 року. Розрахунок граничного розміру доходу на 2020 рік для відповідної групи буде визначатися з урахуванням старого та нового періоду.

Зокрема:

- старі розміри доходів у звітному році діяли протягом 92-х з 366-ти календарних днів з 1 січня по 1 квітня 2020 року (включно);

- нові розміри доходів будуть діяти протягом 274 календарних днів: з 2 квітня по 31 грудня 2020 року.

Через це розмір доходу за весь 2020 рік буде меншим, ніж встановлено Законом № 540. 

Наприклад, для єдинників 3-ї групи розрахунок буде такий:

5 000 000 ліміту * 92/366 календарних днів = 1 256 830,60 грн.

7 000 000 ліміту * 274/366 календарних днів = 5 240 437,16 грн.

Отже, ліміт на весь 2020 рік становить: 6 497 267,76 грн, тобто менше ніж 7 000 000 гривень. 

Для платників ЄП 1 і 2 групи ліміти відповідно становлять трохи більше ніж 824 тис. грн і 4 120 тис. гривень.

Роменське управління ГУ ДПС у Сумській області